Я знаю, що в кінці тунелю буде вогонь,
Сотня бездушних ляльок заспівають,
Вода стане сіллю, дерева ридатимуть,
Звірі попадуть в бетонний полон.
Море забажає невідкладної помсти,
Пісок поглинатиме міста та ліси,
Жодного боргу не буде погашено,
У сталевому серці зачинятся всі!

Я бачив срібну змію,
Вона це все розповіла ненароком!
Я бачив срібну змію,
Вона це все розповіла ненароком!

Мрію закінчено, новий світ завершено,
Душа тут це нонсенс, вітаєм інферно.
Далі все стане недієспроможним,
Їжа вбиватиме, вода не втамує спрагу,
Книга горітиме, поєзія здохне,
Борза комаха вже не вміє читати...

Сміх крізь нездатність щось зрозуміти,
Фантік з льодяником за вбиті тіла.
Вони позіхатимуть, коли в їх домівках,
Змія повільно задушить життя... Забуття!

Довгий шлях звільняє темний розум,
Залізо не замінить дім!
Довгий шлях звільняє темний розум,
Залізо не замінить дім!
Нас кличе срібна змія!..

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Срібна змія

Теги материала: Аннa