За горами, за луками в морі,
У глибокому смутку та горі
Проживає сльоза.
І не кличеш її і не хочеш,
Тільки щастя і радість пророчиш,
Та не все так бува.

Ти мені написав, що ніколи не страждав
В житті так як зара.
І твоя темна душа кохання полум'я знесла,
Утворилася рана.

Слова: Володимир Цибулько
 Обробка слів, переклад: Гавайські гітари (?)

Вийду з дому спустившись по сходах, бо ліфт не робить.
Далі пішки піду на роботу, бо трамваї не ходять.
І запізнившись на зустріч, не склавши угоду,
Я плюну на все і помандрую містом
Шукати пригоду...

О, не ходи за мною, не стій біля вікна,
І не кидай у вікно камнем - я не люблю дзвін скла.
Я живу неначе в райськім саду цвіт,
Коли навколо мене існує цей шалений світ.

Де реве мотор ревучий, серед поля, серед круч і
Є є є, там ти є!
Де пшеничне поле сяє і мене завлікає
Є є є, там ти є!

Чи то осінні хмари
Мене в сум повертають
Чи ця холодна хмурість?
Ні! Це все твоя байдужість,
це все твоя байдужість.

Я не бажаю людям зла,
Це не партія така - це я, це я.
І вже багато в потойбічному світі
Тих кому б сказала я: "Привіт! Як життя?"