Я у житті щасливий чоловік,
Бо гарну жінку бог мені послав,
За це йому молитимусь повік,
Такої жінки ще ніхто не знав.
На неї гляну - все у неї є:
Уста і коси, руки і душа.
Як тільки схочу - все вoно моє,
Якби іще вона була чужа.

Приспів:
Якби ще ти була чужа,
То не було б тобі ціни.
Якби ще ти була чужа,
Не знав би нині я вини.
Якби ще ти була чужа,
Ніхто б мене вже не спинив.
Якби ще ти була чужа,
Тобі б я небо прихилив.

Прийду додому, тут уже вона
Мене чекає хоч би цілу ніч.
Смачна вечеря, пляшечка вина,
І усмішка її чарівних віч.
Аж стрепенуся, задзвеню, як сталь,
Від незбагнених і палких бажань,
Ти підійди, хоч поруч мене стань,
От якби ти іще була чужа.

Приспів.

Я у житті щасливий чоловік,
Бо гарну жінку бог мені послав,
За це йому молитимусь повік,
Такої жінки ще ніхто не знав.

Приспів.

Якби ще ти була чужа,
То не було б тобі ціни.
Якби ще ти була чужа,
Не знав би нині я вини.
Якби ще ти була чужа,
Ніхто б мене вже не спинив.
А ти моя і не чужа,
Тому нема тобі ціни.

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Якби ще ти була чужа