О, Софія!..
Як часів сивих мрія,
Пам'ять незгасна давніх днів
На гордих кручах,
Де Славутич могучий
Котить хвилі з глибини віків, -
Високо в небо линеш через століття,
Через негоди й лихоліття.

О, Софія!..
Хай любов і надія
Нас обігріють, як вогонь.
Мудрості сили
Дай нам, матінко мила,
Із твоїх напитися долонь.
Дай вберегти нам нашу волю стражденну,
Дай долю нам благословенну!

О, Софія!..
Хай повік лиходії
Вже не зруйнують стін твоїх,
І Україна,
Як єдина родина,
Вся прийде під сінь хрестів святих.
Хай голос твій воскресне соборнодзвонний!
Хай засія твоя ікона!

Софіє!..
Дай Віри, Любові, Надії!..

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Софія