Вступ:  Em Am H7 Em  (2)

       G                     Am
Дасть Бог, я проживу ще 300 літ,
D                              G
   Як і усі, хто плистиме зі мною.
H7                              C
О, я ковчег змайструю так, як слід,
            Am                     Am6
Та чи ж то жарт - створити знову світ:
           C        H7       Em
Де схибив Бог, як впоратися Ною?

   Програш:   Em Am H7 Em

А ще ж потрібно, - Господи, прости -
Всього живого вибрати по парі,
Бо більше кораблю не понести.
Так, так, то правда. Що ж так мучить встид,
За тих, кого полишу Божій карі?

   Програш.

Ніхто іще нічого не збагнув.
Регоче сич у вербинім волоссі.
Зозуля ще кує комусь весну.
А ліс найкращі шати одягнув,
Немов, почув, що то - остання осінь.

   Програш.

Чи ж бракувало воєн та хвороб,
Чи ж не простіше б їм не дати плоду?
Було б забрати силу їм, було б...
Та Бог у гніві, Бог сказав: "Потоп!"
І кару склав на мене і на воду...

   Програш.

Сміється сонце, річка жебонить,
Сиджу, тешу буршприт із яворини.
Така ясна і приязна блакить.
А серце то калата, то щемить
Від кожної найменшої хмарини.

   Програш.

Ну от, уже й по всьому, змито гріх.
Пливе ковчег землею водяною.
Над палубою щебіт, гавкіт, сміх.
А я щось найдорожче не вберіг.
І чую, шепче Бог: "Я також, Ною"

   Програш.

 
*
Am6 [x 0 2 2 1 2] або [x 0 4 5 5 5]

**
В оригіналі виконується з F#m (Capo II fret).

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Ной