Догорають в саду, догорають в саду маргаритки,
Осінь казку несе, осінь казку несе на крилі.
Я так хочу тебе, я так хочу тебе знов любити,
Але пізно мені, але пізно мені в королі.
Двадцять років твоїх, двадцять років твоїх, як світанок,
Сорок років моїх, сорок років моїх — сад пісень.
Ти ще можеш кохати, ще можеш кохати безтямно,
Я ж ніколи не зможу забути вчорашній наш день.

Приспів:
Вчора, вчора, вчора — в небо любов пішла.
Вчора, вчора, вчора — ти ще моєю була.
Вчора, вчора, вчора ми обнімались крильми,
Вчора, вчора, вчора — навік розлучалися ми.

Відцвіли вже мої, відцвіли вже мої маргаритки
У чужім королівськім, чужім королівськім саду.
Я повинен тебе, я повинен тебе розлюбити
Чи на щастя моє, чи на радість чужу, чи біду.
Я не буду тебе, я не буду тебе пам'ятати
Кращу пісню свою, кращу пісню свою із пісень
Тільки фото твоє, тільки фото твоє цілувати
Буду я кожен день, буду я кожен день, кожен день.

Приспів.

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Вчора