Категории: Зібров Павло
Автор публикации: ADMIN
Публикацию прочитали: 488 раз(а)
К публикации написали: 0 ответ(ов)
Дата публикации: 24 Августа 08
Рейтинг: 0.0
Каштани падали під ноги,
Цвіли осінні вітражі.
Не розбираючи дороги,
Ми йшли з тобою вже чужі,
Ми йшли з тобою вже чужі.
Мене ти чути не хотіла
І зрозуміти не могла.
Як птаха в вирій вже летіла,
Думками з іншим вже була.
Приспів:
Зачекай, зачекай,
Ти не все ще мені розповіла,
Чом печаль, як вуаль,
На твоєму обличчі лежить.
Я кохаю тебе,
Тільки цього ти не зрозуміла,
Як без тебе тепер,
Як без тебе тепер мені жить?
Не остудив осінній вітер
Твого гарячого чола.
Ти в листя викинула квіти,
Не оглядаючись, пішла,
Не оглядаючись, пішла.
Та знай, тобі я буду снитись
Красивий, гордий, молодий.
Ще схочеш ти мене любити
Й шукати тут мої сліди.
Приспів.
Уважаемый пользователь,
кликните по одной из ссылок, мы будем вам очень благодарны!
html-cсылка на публикацию |
|
BB-cсылка на публикацию |
|
Прямая ссылка на публикацию |
|
Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua
Осінні вітражі