Вступ:  Am F Dm E

   Am    Dm         G        C
Мені здавалося, як лілії зривав,
    F      Dm          E
Що тих квіток у нас немало.
  Dm          G
Я їх коханій дарував,
  C           F
Я їх коханій дарував,
Dm                  E
   Мене кохана цілувала.

   Dm        E         Am
А білі квіти юнаки несли в човни,
   Dm            E      F
А білі квіти рвали всю_   ди...
   Dm         G
І важко плакали вони,
   C          F
І важко плакали вони,
Dm           E           Am
   І важко плакали, мов люди.
   Dm        G
І нас покинули вони,
   C         F
І нас покинули вони,
Dm              E            Am
   Немов любов,   що вже не буде.


Уже літа на білих конях пропливли,
По білих квітах геть промчали,
І квіти вже не зацвіли,
І квіти вже не зацвіли,
Де нас кохані зустрічали.

Ой хто ж так ніжно їх лілеями назвав,
Немов признався у коханні?
Якби ж я знав, коли зривав,
Якби ж я знав, коли зривав,
Що людям тих квіток не стане...
Якби ж я знав, коли зривав,
Якби ж я знав, коли зривав,
Що ті квітки для нас останні!

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Білі лілеї