Я собі жила, квіткою цвіла,
Бджілкою в садах літала,
І солодкий мед вольності пила,
Горя і біди не знала.
В конкурсах краси першою була,
Від очей моїх світ охкав,
Поки аж тебе на свій мед знайшла,
Наче добру ложку дьогтю.

Приспів:
Ложка дьогтю в діжці меду -
Мед солодкий загірчить,
Але я без цього меду
Вже не можу й дня прожить.
Ложка дьогтю в діжці меду -
Мед солодкий загірчить,
Тільки я тепер без тебе,
Тільки я тепер без тебе
Вже не можу й дня прожить.

Прогуляв би я певно й сотню літ,
Жив би може й непогано,
Але ти мені засліпила світ
Поглядом з телеекрану.
І нікому я в світі не віддам
Свого щастя золотого.
А тепер скажу: "Я не знаю й сам -
Хто з нас - мед, а хто з нас - дьоготь".

Приспів. (2)

Ложка дьогтю в діжці мeду -
Мед солодкий загірчить,
Але я без цього меду
Вже не можу й дня прожить.
Ложка дьогтю в діжці меду -
Мед солодкий загірчить,
Але я без твого меду,
Але я без твого дьогтю
Вже не можем дня прожить.

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Ложка дьогтю