Категории: Калініченко Віталій
Автор публикации: ADMIN
Публикацию прочитали: 587 раз(а)
К публикации написали: 0 ответ(ов)
Дата публикации: 29 Сентября 08
Рейтинг: 0.0
Ой, тихо верба гнешся...
Тобі небо зірками плаче,
Ховаючись у воді,
Сумом ворон кряче...
Він бачить світанок,
Дарує тобі ранок
Як же мені прилетіти у твої долоні,
Як же торкнутися ніжно твоїх локонів?!..
Я теплим вітром обійму твій стан,
І нас сховає навіки туман,
Навіки туман, вечірній туман,
Коли торкнуся твоїх долоней...
Ой, тихо верба гнешся...
Твоя душа молода,
Але старіє кора
Ворон плаче:
Він не бачить світанок...
Хай горить той ранок!
Як же в останнє торкнутися твоїх локонів,
Як хоч на мить опинитися у їх полоні?!..
Я теплим вітром обійму твій стан
Нас сховає навіки туман,
Навіки туман, осінній туман,
Коли торкнуся твоїх долоней,
Коли в останнє торкнуся твої долоней...
Уважаемый пользователь,
кликните по одной из ссылок, мы будем вам очень благодарны!
html-cсылка на публикацию |
|
BB-cсылка на публикацию |
|
Прямая ссылка на публикацию |
|
Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua
Ой тихо верба гнешся