Категории: Кос-Анатольський Анатолій
Автор публикации: ADMIN
Публикацию прочитали: 669 раз(а)
К публикации написали: 0 ответ(ов)
Дата публикации: 15 Октября 08
Рейтинг: 1.0
Затрембітай мені, вівчарику, здалека,
Коли настане полонинський хід,
Як до гнізда прилине наш лелека,
Нехай розстане в серці давній лід...
Поклич мене туди в високі полонини,
Де килимками синій ряст цвіте, -
Віддай навік для милої дівчини
Своє серденько щире і просте!
Або заграй мені, вівчарю, на сопілці,
Коли під вечір стелеться туман,
Коли в отарі вже заснули вівці
І ми одні з тобою сам на сам...
Чи розклади мені, вівчарику коханий,
В горі на плаї ватру золоту, -
Це буде знак кохання полум'яний
І я тоді до тебе знов прийду!
Уважаемый пользователь,
кликните по одной из ссылок, мы будем вам очень благодарны!
html-cсылка на публикацию |
|
BB-cсылка на публикацию |
|
Прямая ссылка на публикацию |
|
Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua
Затрембітай мені, вівчарику