Категории: Костенко Ліна
Автор публикации: ADMIN
Публикацию прочитали: 681 раз(а)
К публикации написали: 0 ответ(ов)
Дата публикации: 15 Октября 08
Рейтинг: 2.3
В дні, прожиті печально і просто,
Все було як незайманий сніг.
Темнооким чудесним гостем
Я чекала тебе з доріг.
Забарився, прийшов нескоро.
Марнувала я дні в жалю.
І в недобру для серця пору
Я сказала комусь: – Люблю.
Хтось підносив мене до неба,
Я вдихала його, голубе...
І не мріяла вже про тебе,
Щоби цим не образить тебе.
А буває – спинюсь на місці,
Простягаю руки без слів,
Ніби жду чудесної вісті
З невідомих нікому країв...
Є для серця така покута –
Забувати скоріше зло,
Аніж те, що мусило бути
І чого в житті не було.
Уважаемый пользователь,
кликните по одной из ссылок, мы будем вам очень благодарны!
html-cсылка на публикацию |
|
BB-cсылка на публикацию |
|
Прямая ссылка на публикацию |
|
Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua
В дні прожиті