У безодніх глибинах космосу
Корабель мій збився з курсу.
Пального нема, не летить ракета
І я сів на блакитну планету.
В цьому світі якась дивина-
Все, що знав забуваєш сповна.
Ходять люди такі як і я
І у кожного амнезія.

І я не знаю хто я,
Я не знаю де я.
Ходять люди такі як я
І у кожного амнезія.

В цьому світі розділені всі і вся,
Різномовно всі лаються,
Кожен за правду свою аж синій,
А там звідки я ми були єдині.
Були ми частинами цілого,
Великого, важливого.
Якби до купи нас всіх зібрати -
Разом змогли б ми щось пригадати.

Бо я не знаю хто я,
Я не знаю де я,
Як би до купи нас всіх зібрати -
Разом змогли би щось пригадати.

Я не знаю хто я, |
Я не знаю де я   |2

Я міняв часи і обставини,
Жив у мирі, в вогні війни,
Королем я був і жебраком,
Був ченцем, був і розбійником.
В тілі жінки і чоловічому,
Дізнавався, що і чому.
Я візьму потроху з усіх забав -
Пригадаю все те, що колись я знав.

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Амнезія