Стоять біля двору запряжені коні,
І тільки чекають на поклик "вперед!",
Вже осінь згорає на жовтім осонні,
Нанизує звуки густі наче мед.

Озвалась мелодія давня неждана,
А де той скрипаль, невідомий артист?
Танцює гуцульське поривисте танго,
Найперший кленовий стрімкий падолист.

Приспів:
Останнє танго поклало руку на плече,
Останній танець мене лоскоче і пече,
Останнє танго, в нім теплий дух ще не затих,
Осінній танець поміж пейзажів золотих.

Усе у полоні ліричної теми,
А хто відгадає її до кінця?
І тільки гарячі сумні хризантеми
Отій ностальгії чомусь до лиця.

Озвалась мелодія давня неждана,
А де той скрипаль, невідомий артист?
Танцює гуцульське поривисте танго,
Найперший кленовий стрімкий падолист.

Приспів. (2)

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Останнє танго *