Вступ: Am Em H7 Em

         Em
Світить сонце, світить ясне
  G
В українському селі.
     Am            Em
Покидають рідні стріхи  |
H7              Em      |(2)
Усі хлопці молоді.      |

Покидають рідні стріхи,
Ще й рідную родину,
А самі йдуть в ліс шукати  |
Сумну й тиху хатину.       |(2)

Ані свята, ні неділі
В цих криївках лісових -
Така доля нас чекає   |
Усіх хлопців молодих. |(2)

Ой, тим лісом йде підвода,
На підводі чорний хрест,
А з підводи чути голос:    |
"Скоро буде нам кінець..." |(2)

На підводі санітарка,
Їй на серденьку важко.
Її мужа розстріляли -  |
Серце кров'ю облилось. |(2)

Во напише, він диктує:
"Як ся маєш, дорога?
Я у лісі, легко ранний. |
Скоро буду вдома я...   |(2)

В мене рана невеличка -
По коліно без ноги.
Друга рана ледь замітна -  |
По плече нема руки."       |(2)

Він сказав їй тії слова
І тяжеленько здихнув.
Він відкинув праву ручку  |
І навіки вже заснув.      |(2)

Україно, Україно,
Ти купаєшся в крові,
А ми мучимось у лісі, |
Усі хлопці молоді!    |(2)

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Світить сонце, світить ясне