Снивсь мені баладний лицар,
У одній руці іскриться
Гострий меч – убивча криця,
А в другій руці блищить
Сталевий щит.

Чорний вершник буйно лине
Через гори і долини,
Через ріки бистроплинні
На червонім скакуні –
Баскім коні.

То не кінь, а чорт безрогий,
Добре знає всі дороги.
Без удила й без остроги
Мчить за вітром удогонь,
Немов огонь.

А з під каски в поторочі
То заблиснуть ярі очі,
То погаснуть. Серед ночі
Так спалахує, згаса
Рушниць яса.

Мов боривітрові крила,
Мов розіп'яті вітрила,
Що негода завихрила,
Плащ на вітрі лопотить,
І тріпотить.

Торс показуючи грубий,
І чобіт чудні розтруби.
А у тьмі блискочуть зуби,
Мов Грімниця виграва,
Всі тридцять два.

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Кошмар