Там було колись море,
Тепер це пустеля,
Там було ще життя,
А тепер лише смерть.
Корабель лиш стоїть
Одиноко, як скеля,
І для нього спинилась
Часу круговерть.

Приспів:
Проходять роки і зникають у безвість,
Беруть із собою прадавні гріхи.
Безмежність душі, безмежність у серці,
Безмежність природи, природи душі.
Ми бачили цей час, ми рахуєм століття,
Ми бачили розпач, думки, каяття.
І як, не цінуючи, топчем, як сміття,
Єдині щасливі хвилини життя.

Вже ніхто на ті щогли
Не почепить вітрила,
Не здійметься над хвилями
Корпус міцний.
І у мареві світла
Остання надія,
Повна без жалю втіхи,
Не сповнена дій.

Приспів.

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Ми бачили цей час