Замріюсь на хвилину,
Полину сизим птахом
Крізь віки,
У ті часи билинні,
Як їздили за сіллю чумаки.
Там битими шляхами
Вози котились у далекий світ,
А ген над головами,
Мов килим розстелявся зорецвіт.

Свята земна потреба
Вела людей тоді в далеку путь.
Здавалося по небу
Вони, мов білі лебеді пливуть.
І, задивившись тихо,
В незвідану блакитну далину
Вони собі на втіху складали
Диво пісню неземну.

Приспів:
Куди ведеш, чумацький шлях?
Твій слід згубився у віках.
Кінця і краю не знайти,
В дорозі зоряні світи.
Куди ведеш чумацький шлях?
Тривога б'ється у серцях
У наших думах і піснях
Лишився ти, чумацький шлях,
Чумацький шлях!

Віків давньої мови
І та часу не знає вороття.
Ми до зірок сягнули
І ми збагнули в чому суть буття.
Вона у тім корінні,
Що нас верта додому звідусіль.
Під небо України,
Де чумаки раз по раз возили сіль.

Приспів. (2)

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Чумацький шлях