Розвідника ліс заховає -
  Ворог в ліс не показує ніс.
  Враз - вибух лунає
  І вражий поїзд летить під укіс

В штабі противника паніка й тривога.
Ходить розгнівано білий генерал.
Він віддає наказ ад'ютанту строго.
Серце схвильовано в грудях завмира.

Тільки на роздуми часу вже немає,
Треба на діло йти - ворога стрілять.
Як не повернеться (все в житті буває)
Стане коханая плакать і ридать.

Приспів:
  Не треба моя милая
  Плакати й ридати
  Слухай, все тобі скажу
  Правду, не обман,
  Я, мила йду на завдання
  Поїзд під укіс пускати.
  Я - агент Кольцов,
  Мужній партизан

Любить коханая ад'ютанта сильно,
Тільки татусь її знову не дріма
вВін контррозвідник і діє професійно,
Їх на гарячому хоче упіймать

Приспів.

Як не стараються вороги прокляті,
Тільки закоханих їм не залякать,
Будуть в одній сім'ї жити молодята,
Будуть разом тепер різать і вбивать

Приспів.

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Агент Кольцов