Я сприймаю немов нагороду
Це співзвуччя добра і краси,
Що нащадок вкраїнського роду,
Що Вкраїни коханої син,
Що вкраїнська усміхнена мати
На світ Божий родила колись,
Що Поділля, Полісся й Карпати
В долі власній моїй обнялись.

Я України син
І щиро-гордий цим,
Ні, в серці не потух
Її незборний дух.
У мене є одна -
Праотча сторона,
Свічуся од роси,
Бо я Вкраїни син.

І мені серед друзів не тісно,
Я очей не соромлюсь братів,
Дану Богом, свою, щиру пісню
Словом батьківським я обігрів.
І я гордий до щемного болю,
Що у співі, як в мрію зіллю,
І стеблину вкраїнського поля,
І вкраїнського неба зорю.

Я України син
І щиро-гордий цим,
І в серці не потух
Її незборний дух.
У мене є одна -
Праотча сторона,
Свічуся од роси,
Бо я Вкраїни син.

Я України син!
У мене є одна -
Праотча сторона,
Свічуся од роси,
Бо я Вкраїни син. 

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Я України син