Категории: Мурени
Автор публикации: ADMIN
Публикацию прочитали: 830 раз(а)
К публикации написали: 0 ответ(ов)
Дата публикации: 02 Декабря 08
Рейтинг: 0.0
Десь в нічний трамвай сяду я,
Голос твій зітхне в вишині,
Крізь серпанку дим колією навмання
Прямо в ніч.
Крізь пастельний блиск ліхтарів
Бачу я тебе за вікном,
Ти стоїш, як фея, просто неба і без слів,
Все одно.
Мені вже не треба з тобою годин,
Я знову без тебе, один.
Вже пластир на серці, не бачу причин,
Щоб просто забути.
Жалюзі із хмар і дощу
Тихо поверну на блакить,
Із глибин на волю я свій смуток відпущу, -
Хай летить.
Але мені вже не треба з тобою годин, |
Я знову без тебе, один. |
Вже пластир на серці, не бачу причин, |
Щоб просто забути. | (4)
Уважаемый пользователь,
кликните по одной из ссылок, мы будем вам очень благодарны!
| html-cсылка на публикацию |
|
| BB-cсылка на публикацию |
|
| Прямая ссылка на публикацию |
|
Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua
Забути