Холодний вітер в очі мені,
Меланхолічно сяють міста вогні,
Слова, мов риби, тихо сплять в глибині.
Я нерухомий, мов постріл,
А твої сльози - холодна роса, -
Байдуже дивляться униз в небеса
І жоден з нас дива більше не жде.
Вже ти сама, я сам...
Десь тихо блюз лунає уночі,
Ну, що ж ти, серце, мовчиш?

Приспів:
Летить далеко, як лелека,
Моє серце над землею
І шукає край землі, і самоти.
Твої малюнки палить спека
І вкриває лід стосунки,
Хоч тебе я сто разів вже простив.

Сценарій щастя простіше води
І "хепі енд" є у п'єсі завжди,
Але хто може дістатись туди? -
Якби було б це так просто.
У гучномовці хвиля пливе,
Мене вже пошепки ти не позвеш,
Ми не знайдем синій зоряний храм,
Вже ти сама, я сам...
Десь тихо блюз лунає уночі, |
Ну, що ж ти, серце, мовчиш? | (2)

Приспів. (2)

Хоч тебе я сто разів вже простив...

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Лелека