У полі вітер свою коханку загубив.
Залишив справи, її шукати полетів.
Вона просила, щоб він їй квіти назбирав.
Він все наплутав, гілля багато наламав.

Приспів:
А вона собі під сонечком тихенько спала.
Травою вкрилася і снилося їй,
Що вітер десь блукає, вітер мрій.
Вона його чекає. | (5)

У полі вітер свою коханку не знайшов,
Вдягнув костюма, - на свято у село пішов.
Як не критився, його ніхто не помічав,
Він розізлився, у хатах стріхи позривав.

Приспів.

Вітер мрій      |
Він десь блукає |
Десь блукає     | (2)

Приспів. (3)

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Казка для дорослих