С           Gm
Вийди, змучена людьми
  F      C
І одурена думками,
  C         Gm
Снами, мріями, казками,-
     F        C
В лісі будем тільки ми.
   C    G       F
В лісі дзвонять солов'ї,
F            C
  Виливають щастя в звуки,
   G       F
Виливають в звуки муки
    C
Світові...

 C  G       F
Вийди! Я нарву квіток
Am           G
 І встелю тобі дорогу
  F         C
Як улюбленій, - як Богу,
   G       C
Бо єдиний ти мій бог.
 C     F     C
Вийди, в муках каяття
   Fm       C
Я обмиюсь сліз дощами
Am     F    C
  І терновими кущами
   G        C
Я ще раз пройду життя.
  C G         F
Стану я в своїй крові
           C
Наче голуб білий стану
     G    F
І розкрию свою рану,
 C        G   C   
В рані - рани світові.

C      Em    F
І коли б уста твої
 Dm           E
Не скривилися в прокльони,
      Am    G     F
В мене в серці вдарять дзвони,
 C      G  C
Заспівають солов'ї.
   C    G      F
З небом, з Богом я зіллюсь,
Am             G
  Сяйвом Вишнього з тобою,-
   F         C
Кожний нерв зроблю струною,
   G      C
Сам я арфою зроблюсь.
C    G     F
Як блаженний, я піду
Am           G
  Вгору кручами, ярами;
    F       C
Буду ставить тобі храми,
    G       C
Доки в небо не ввійду.

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Вийди, змучена людьми