C                          G
Сніжинка падала легенько і врочисто,
   Am                          F
Літаючи у своїх дивних мріях-снах,
    C                              F
І мріяла десь впасти в поле чисте-чисте,
    Dm                              G
Чи на гіляку дерева, чи на будинку дах.

Вона хотіла барвами на сонці вигравати,
А по весні стекти джерельцем у гаї,
Коли прийде зима сніжинкою знов стати.
Та я відкрив свій писок і з’їв її.

Приспів:
       C
Не зривай, не зривай
  F          G
Квіти брудними руками.
      C
Не кусай, не кусай
F             G
Яблука зеленого зубами.
       Am
Не тримай, не тримай
     Dm                   F
В неволі черепахи і морської свинки.
      G
Не чіпай, не чіпай
 F          G        C
Ніжної, прозорої сніжинки.

Я з’їв її і нею не наївся,
На смак її я також не пізнав.
Та раптом писок мій скривився,
І світ одразу чорно-білим став.

Забудеться усе і сплинуть роки,
Минеться заметіль отих зимових днів.
Та буду я картати писок свій широкий
За те, що він колись сніжинку з’їв.

Приспів.

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Екологічна проповідь (Сніжинка)