Категории: Піккардійська Терція
Автор публикации: ADMIN
Публикацию прочитали: 566 раз(а)
К публикации написали: 0 ответ(ов)
Дата публикации: 05 Февраля 09
Рейтинг: 0.0
Там, де неба блакить, де струмок жебонить,
І цвіркун ні на мить не змовкає,
Де лиш тиша одна, де нікого нема,
Чиясь мрія на когось чекає.
Там у травах густих чийсь загублений сміх
Журно ранок в тумані купає.
Вітер тихо між кіс золотистих беріз
Сам собі про кохання співає.
Линуть ніжні слова, де квітує трава,
Де когось чиясь мрія шукає.
Де квіток ще нема, де луна ще німа,
Хоч так хоче гукнути "Кохаю!"
Не гукне, не гукне - літо швидко мине,
Й посивіє вона самотою.
Де стежок по снігах, чиєсь щастя в сльозах
Буде тихо блукати горою.
Уважаемый пользователь,
кликните по одной из ссылок, мы будем вам очень благодарны!
html-cсылка на публикацию |
|
BB-cсылка на публикацию |
|
Прямая ссылка на публикацию |
|
Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua
Там де