Давай підемо в темряву,
Не будем повертатись.
Дорога така довга,
Що можна не прощатись.

   Обличчям ляжем в жар,
   І згоримо без диму.
   Заграла десь сопілка
   Прадавню пісню дивну.
   Прадавню пісню дивну
   Заплакала сопілка.
   Навіки зупинилась
   Годинникова стрілка.

І матір-порожнеча
Покличе нас до дому,
З якого ми пішли
Мільйони років тому.

   Розтанемо в імлі,
   Полетимо птахами.
   І пара гарних крил,
   Колись була руками.
   Там, де стікала кров,
   З подряпин і порізів,
   Там, де в траві змія,
   Тобі під ноги лізе.

Твоєю кров'ю знак,
Поставлений на мені.
І полиновим димом
Попечені легені.

   Хай наші голоси
   Змішаються із вітромю
   Розноситься чума
   Отруєним повітрямю
   Через багато днів
   Ми знов туди прийдемо
   І своїм почуттям
   Дві квітки принесемо.

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Відьма