Ти дуже гарна і про це знають всі,
Знаєш ти, знаю я
І це змушує мене бути нав'язливим,
І я розумію, що так не повинно бути,
Що це викликає в тебе якщо не огиду
То, принаймні, велику відразу,
І ми з тобою могли би бути
У в'язниці кохання ідеальними довічними в'язнями.
Та ми не знайшли дороги туди
І тому не були там жодного дня,
Жодної хвилі, жодної миті, жодного разу.
Я не цікавлю тебе і в цьому не винен я,
Не винна ти і ми з тобою разом
У цьому також не винні.
Просто я не можу раптом стати
Прекрасним принцем а ти не можеш мене
Покохати з примусу,
Але я точно знаю, що в мене це не примха,
Не ілюзія, не самообман, не рефлекси тваринні,
Але ти точно знаєш, що ніколи не будеш моєю.
Ну й Бог з ним! Я це якось переживу,
Я це якось винесу.

Приспів:
Я так хочу, щоб ти
Була щасливою!
Хай не зі мною
А з кимось іншим!
І хай на тебе любов чиясь
Хлине зливою!
А я вже свою
Майже знищив...

В тобі стільки природньої сили,
Що вистачить на десяток перших красунь
Цієї планети і ця сила всмоктує мене,
Вона затягує, наче чорний, пекельний,
Страшний чорторий.
І я вже майже зовсім загинув,
Я вже намертво заплутався у цих
Твоїх солодких тенетах, але, вибач,
Ця історія занадто банальна
І цей сюжет неймовірно затертий,
Бо він також занадто старий.
Гаразд, я зникну з усіх твоїх горизонтів,
Я не перетну жодної твоєї життєвої лінії.
Шкода, але що я можу вдіяти?
Ти мала вибір і зробила його не таким,
Яким би я хотів його бачити,
Однак мені не звикати, я вже не вперше
У своєму житті щось різко і радикально змінюю.
Погано тільки одне, що я ніколи не зможу тобі
Так само віддячити, тобі тим самим віддячити, бо

Приспів.

Але може колись ти раптом засумуєш
І почнеш згадувати мій номер телефону:
Ти дзвонитимеш у мої двері,
Ти серед ночі плакатимеш під моїми вікнами,
А я почну психувати, я кричатиму тобі:
"Іди геть! Негайно повертайся додому!
Якщо в мені й були якісь почуття,
То їх більше немає, вважай їх безжалісно вбитими!"
Але це буде потім, це буде колись,
А поки я намагаюся назавжди з тобою прощатися,
Виходить погано, але ж ти знаєш,
Що в нас із тобою ніколи нічого не виходило добре.
Тримаю тебе за руки, дивлюсь у твої очі
Й не можу ніяк від них відірватися
І прошу поцілунку одного на прощання,
Розбий насолодою горе!.. А

Приспів. (2)

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Ти дуже гарна