У місці тихому, у полі дикому
Пісня з душі росла, як квітка польова.
Сльозами рошена, вітрами кошена,
Туманом димлена, від Бога дивная.

Приспів:
Хоч польові квітки не всім даруються.
Від польових квіток всі рани гоються.
Нехай купаються в них серцем чистії
І одягаються душі намистами.

Гукала журавлям: "Візьміть мене у світ".
Цілюща трава ще може зцілить світ.
А мудрий журавель нічого не сказав.
Лиш польових квіток коханій назбирав.

Приспів.

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Польові квіти