Категории: Полуектова-Щербатюк Валентина
Автор публикации: ADMIN
Публикацию прочитали: 514 раз(а)
К публикации написали: 0 ответ(ов)
Дата публикации: 17 Февраля 09
Рейтинг: 0.0
Сонце світить весь час порізно,
Лиш коханим удвох тепліше.
Скільки років - звичайно пізно
Та при згадці стає світліше.
Приспів:
Ти любив мене, мабуть, дуже,
Чом так сталось - ніхто не знає.
Мій далекий-далекий, друже,
Я завжди тебе пам'ятаю.
Часом щастя блукає поруч,
Ми ж впізнати його не вмієм.
Лиш з роками стає так ясно,
Що ми втратили - розумієм.
Приспів.
Коли зірка зірветься з неба,
Я про долю свою гадаю.
Тихий голос сказав: "Так треба",
А пересить йому не маю.
Приспів.
Уважаемый пользователь,
кликните по одной из ссылок, мы будем вам очень благодарны!
html-cсылка на публикацию |
|
BB-cсылка на публикацию |
|
Прямая ссылка на публикацию |
|
Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua
Ти любив мене, мабуть, дуже