Категории: Пономарьов Олександр
Автор публикации: ADMIN
Публикацию прочитали: 555 раз(а)
К публикации написали: 0 ответ(ов)
Дата публикации: 17 Февраля 09
Рейтинг: 0.0
Срібний туман, він огортає плечі,
Як оксамит.
Погляд її, як і колись
Так божевільно п'янить.
Хоча б на мить
Затамувати цю печаль мою.
Приспів:
Я зіркою до ніг твоїх впаду,
Їх буду цілувати до нестями.
Тебе знайшов я на щастя чи біду,
Тебе знайшов я на щастя чи біду.
Солодкий гріх мій поряд з почуттями.
Як і колись ти станеш вільна,
Неспокійна душа,
Як і колись я розіб'ю,
Я розіб'ю цей кришталь,
Що в світі тім сильніше ніжності.
Я небеса молю. Люблю...
Приспів. (2)
Уважаемый пользователь,
кликните по одной из ссылок, мы будем вам очень благодарны!
html-cсылка на публикацию |
|
BB-cсылка на публикацию |
|
Прямая ссылка на публикацию |
|
Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua
Зіркою