Я знайшов вишневу гілку і зробив собі сопілку,
Я зробив собі сопілку дивну навесні.
Взяв я музику у неба, а у сонця взяв я вірші,
І сопілку ту із вишні принесу тобі.

Ой, сопілка та вишнева, кличе музикою неба,
Кличе музикою неба, піснею птахів.
Цілий день сопілка грає, тебе мати не пускає,
Тебе мати не пускає в коло яворів.

Тебе мати не пускає, а сопілка серце крає,
А сопілка серце крає, грає знов і знов.
Чуєш, пісня розпочата, наша пісня, наше свято,
Це весна твоя двадцята стука у вікно.

Ой, сопілка та вишнева, кличе музикою неба,
Кличе музикою неба, піснею птахів.
Цілий день сопілка грає, тебе мати не пускає,
Тебе мати не пускає в коло яворів.

Відчини своє віконце, хай до хати зайде сонце,
Хай до хати зайде сонце у травневі дні.
Наче сонечко, до хати зайде хлопець нежонатий,
Зайде хлопець і сопілку принесе тобі.

Клич, сопілко, на весілля, на весілля з хлібом-сіллю,
Клич, сопілко, клич, сопілко, піснею птахів.
Клич, сопілко, клич, сопілко, клич усіх, вишнева гілко,
На весілля, на весілля, в коло яворів.

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Вишнева сопілка