Ранкові істерики
Постійне повторення
Не бачу попереду
Ні краю, ні обрію
І ввечері зцілення
Ганебною втечею
Ми даром наділені
Навряд чи доречним

Я чую ти втомлений
Скажу - не повіриш
Я керуюсь законами
Неписаних віршів
Ми могли б залишитися,
Але не додумались
Не лірика пишеться,
А я і не думала

Ти любиш вдавати, що не чуєш,
Як я скидаю з себе
Слова течуть
Рятують від тебе
Я не вірю в загублені думки,
Що знаходяться
Я вмію іти,
Ще не навчилась приходити

Ти ж хочеш від мене правди
Знаєш - її не буде
Просто я не змогла б сказати
Ми тільки люди
Тихо мовчи
Я буду плакати сумно
Я б хотіла лишитися,
Але не подумала

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Не подумала