Категории: Руданський Степан
Автор публикации: ADMIN
Публикацию прочитали: 595 раз(а)
К публикации написали: 0 ответ(ов)
Дата публикации: 28 Февраля 09
Рейтинг: 0.0
На Поділля з України
Зозуленька прилітала,
Прилітала і кувала -
Вона ж мене зчарувала.
Рветься серце до дівчини,
До дівчини з України,
Рветься серце, розпускає,
Як за нюю спогадає...
Зозуленько, голубонько!
Нащо ж було прилітати?
Прилітати, чарувати
І на сльози покидати?
Ти у неньки-голубочки
Рвеш квітки, плетеш віночки;
А я, бідний сиротина,
Засихаю, як билина!..
Ой, зіронько, що із неба
Поглядаєш в Україні,
Ти скажи, скажи дівчині,
Чого мому серцю треба!..
Розкажи, що я горюю
І що в крику, шуму, гуку
Я їдно лиш тільки чую,
Їдно чую: ку-ку-ку-ку!..
По тім небі, дівчинонько,
Полети, лети, зіронько!
Лети, лети, голубонько,
По тім небі, дівчинонько!
Та дівчина не вертає:
Її мила Україна,
Її інший пригортає...
Ох, невдячная дівчина!
Уважаемый пользователь,
кликните по одной из ссылок, мы будем вам очень благодарны!
html-cсылка на публикацию |
|
BB-cсылка на публикацию |
|
Прямая ссылка на публикацию |
|
Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua
Зозуля