Надсяння моє, ти Надсяння,
Народився і ріс в тім краю.
Зустрічав я тут зорі й світання
І знайшов вірну долю свою.
Дзюрчить лісовий потічок,
Звеселяє він душу мою,
Буйним цвітом біліє садочок,
Соловейко щебече в гаю.

Приспів:
Рідні гори над Сяном
На очах, ніби в сні.
Зашуміли зелені смереки мої.
Рідні гори над Сяном
На очах, ніби в сні.
Зашуміли смереки,
Мов пісню співають мені.

Я на синії гори погляну,
Пригадаю дитинства стежки,
Я люблю тебе, милий мій краю,
І душею з тобою завжди.
Надсяння моє, Надсяння,
В моїй пам'яті вічно святе,
Прийми щире синівське вітання,
Бо ти серцю завжди дороге.

Приспів. (2)

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Рідне Надсяння