Am                                G
Було колись, де і як не збагну,
F                                Dm    E
Сталося дивне, чи долі діяння.
Am                                G
Тебе зустрів, чи можливо наснив,
F                                Dm   E
Та й полюбив в один раз і востаннє.

Твоїх очей синь озер чарівна,
Коси - ліси, вітри шовком шепочуть.
Ружа - краса розлива полум'я,
Не відпуска мене зваба дівоча.

Манять, печуть вогне-вишні вуста,
Зваблюють перси – говерли цукрові.
В лоні ланів я навік загубивсь,
І опинився в полоні любові.

Приспів:
F          G                           Am
Полони, полони мене в день і вві снах,
F          G                           Am
Запали-но вогнем моє серце шалене.
F           G                          Am
Полечу повесні, закричу в небесах,
E
Моя земленько - нене.

Сповнений мрій, твій я вершник міцний,
Я прилечу на коні дивокрилім.
Злую біду зупиню, одведу,
Тебе візьму, заберу в небо - вирій.

Я один з тих, хто це диво узрів,
Орден палкий, військо лицарів вірних.
Буду з тобою, твій незмінний герой,
Земле моя, моя діво - родино.

Приспів.

Полони, полони мене в день і ві снах,
Запали-но вогнем моє серце нестямне.
Полечу повесні, закричу в небесах,
Моя ладо кохана.

Приспів.

Пломеній, променій, осягни до гори.
Ти гори, моє серце, у щасті і болі.
Зачаруй, подаруй мені світ - кольори,
Моя зоре - любове.

Приспів.

Полони, полони мене в день і вві снах,
Запали-но вогнем моє серце, калино.
Полечу повесні, закричу в небесах,
Моя земленько мила.
Моя країно,
Ладо єдина,

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Ладо