Сяду на вікно і подивлюся вниз
Покличу своїх голубів і так як колись
Напишу і відправлю з ними довгого листа
До всіх і до нікого і розкажу в ньому вам

Намалюю на папері дракончиків злих,
І буду з ними битися - один на один,
І замок побудую собі з мокрого піска,
І тільки той не зрозуміє,
Хто давно вже так не вміє.

Бо, ніби близько, але так далеко,
Я дуже хотів би знову бути маленьким.

Над нами, як не дивно, небо тільки одне.
Один раз всього жити - хтось придумав дурне.
Білет в один кінець нам заготований всім,
А було б дуже круто взяти і назад рванути.

Хоч то, ніби близько, але так далеко,
Я дуже хотів би знову бути маленьким...

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Бути маленьким