Передмова:
Дрімучий світ. І раптом – добре, й легко,
І просто так. Колиска і крило.
Ми всі ще – час. Ми близько і далеко.
Ми любим біль. Нас довго не було.
А я стою й дивлюся на сніги,
Дивлюсь на море і дивлюсь на себе.
Спасибі вам, і друзі, й вороги,
спасибі за компанію під небом.
Життя своє природі віддаю.
Циганка-осінь з душ виймає кулі,
І зло простить і доброту чиюсь,
Всміхнувшись до майбутнього й минулого.
Скрізь чоловік, мадонна і дитя.
Хтось із Венери впав, розкинув руки,
хоч розпинай на кожному Христа.
І думка, наче думав, що в світах
Триєдне щастя й триєдина муко.
А я стою й дивлюся на сніги,
дивлюсь на море і дивлюсь на себе.
Спасибі вам, і друзі, й вороги,
спасибі за компанію під небом.
Уважаемый пользователь,
кликните по одной из ссылок, мы будем вам очень благодарны!
html-cсылка на публикацию |
|
BB-cсылка на публикацию |
|
Прямая ссылка на публикацию |
|
Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua
А я стою й дивлюся на сніги