Лечу до тебе туманом через моря і дні,
Впаду із неба тугою, а ти сміється - ні...
Я зіркою безсонною цвіту на кружині,
Свічу у вікна соняхом, а ти смієшся - ні...

Приспів:
Згадай востаннє наші зустрічання,
Місячне вінчання, трепетні слова.
Невже на стежці вірного кохання
Поросло мовчання, наче сон-трава?

Тоді прилину лебедем і скрикну на стерні,
Впаду до тебе леготом, а ти говориш - ні...
А я заплачу річкою в гіркому полині,
Вже й пересохла з відчаю, а ти говориш - ні...

Приспів.

Тоді віддам я вітрові свій розпач і оддчай
І прошепчу зневірено на цілий світ: "Прощай".
Злечу у небо турманом востаннє на біду,
Впаду, мов камінь тугою, а ти зітхнеш - я жду...

Приспів.

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Лечу до тебе

Теги материала: Стельмах, Богдан