Ми перемагаєм самотність в готелі,
Ми робимо вигляд, що ми такі рідні,
Але я не такий, як ти,
Бо, нас заплутало віскі.
Коли я показав тобі крила,
В нас дуже різне пір'я,
В нас дуже різні кольори
Не хцеш жити в готелі?..
Тож, ти хочеш піти,
Мене залишити, насамоті.
Ні-ні-ні, буду сам я,
О, ні-ні-ні, буду сам я.
О, ні-ні-ні
Я тримаю янгола за крила,
Не випускаю з номеру готеля,
Вона не хоче, вона лишає,
Тож я її вбиваю...
Я тебе поховаю
У нашому номері,
Бо мені тут так добре.
Ти стала готелем,
Тобою дихає стеля,
На тебе схожі всі стіни,
Пахне тобою всередині

Всі променади промайнули.
Трохи гріє, трохи сяє
І як я міг сказати, що я знаю, як буває.
Відпалав октоубер, кашель псує тембр,
Сембернаром важко дихає новембер.
Ці природи кільця підризають крильця,
Багато хто додав в цей час до мотузки мильця,
Багато хто не зміг потім про це пожалкувати,
І взагалі-то погана думка тіло живе псувати.
Не треба нікого вбивати, всі помруть самі.
Я і вона, ми неначе два вогні,
Я - зелений, вона – червона, між нами жовте,
Ми пішли самі по собі, вдягнувши теплі кофти.
Поруч два готелі "Каліфорнія" та "Сяйво",
Самота чи божевілля, - що саме обираємо,
Кохання – гостра штука, я думаю, ти знаєш,
Осінь - час відпускати тих, кого кохаєш.

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Готель

Теги материала: ТНМК, Танок на майдані Конго