I
Мене звуть Сидоренко. Цього разу я прокинувся
у грудні. Попиняв я, почухав я себе за
майбутнє. Хай знають присутні – їм я не хіло
сало-текіла, кава та какава (гад!)
Знаю я, за що така везуха. Кожуха я
одягнув, натягнув капелюха я на лоба
Його я, судячи з усього, носитиму до гроба
На це щоразу мама каже: "дурак ты, Саша"
Фіфті на фіфті, їду я у ліфті, там сусідка
б'є сусіда. Звати її Ліда. Ні за що, ні про що
б'є. А взагалі мовчу я на цій стадії.
І чутно, як по радіо співають москалі

II
Значиться так (як?). Мене звуть Михайлюта (круто)
Тама вам не тута. Почувши, як тамтами (бум!!!)
Прокинувся я вранці (шо?!). Тобто у дванадцять (а...)
В житті завжди є місце подвігу, так шо уря (уря!)
Далі – ще більше. Вийшов я на сонце ("Здра,
моя ра"). Те, що вчора, вчора було, сьогодні
гра нова! На дворі панувала тиша. Лише
сусід мій, звати його Міша, тихо плакав (а-а-а)
А я підняв догори вухо. Ліве. Слухав,
що на це там скаже мама: "Олежка, ты забыл
панаму". Між іншим, маму слухав я запнувши праве вухо,
бо саме у нього і співали москалі

III
(Ю-ху! В "Yahoo" його шукай!)
Моє фаміліє Жуйков, я бацаю по струнах (бац!)
Опівночі, коли бріт-поп лежить по своїх трунах
Вихожу я на двір та починаю "Ай-Я-Яй"
Подагру без віагри лікую я хіп-хопом.
Коли навкруги жопа, називаю її жопой
Сьогодні я у грі, "Костенька, иди домой"
А можна він ще почитає?...
Тож, завтра я у грі, зустрінемось за грою
Зробіть тихіше радіо, а то там москалі!

IV
(Чпок-к!) Добрий вечір! Прізвище моє Приступа
Спокій був порушен грубо. Тупо заспівали півні
("Голубая...Бєєє!) У відповідь похавав манкі
Опісля сніданку вийшов я на вулицю
О шостій ранку побачив на дверях плаката білого
Дебіли два пальцями тикали-шукали правди
Діставши маміну помаду ("Эдик, может быть
не надо"), я написав – шукайте її в кривді
Ця голка у яйці в дупі у вівці
Сусідка Лідка, така собі тітка. Влітку.
По стінах фарбою звернулась до міського голови
Ей, довго ще на радіо будуть лише москалі?

V
Два, два нулі, один – наступна фаза, блін
Живу без криші. Крисі, миші слухають, як плаче Міша.
Садюга його жінка. Ліда (да-да)
Сувора така тітка. Як би з мене швидко не зробили свідка цього
Кримілалу. По радіо сказали,
Що .ru – це рідна Україна. (Чо? Шо?)
Нічого я не маю проти, я так, взагалі.
Залишаю вас із радіо. Співайте, москалі!

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

По радіо співали москалі

Теги материала: Танок на майдані Конго, ТНМК