А ти живеш собі десь там і зовсім не знаєш,
Як я без тебе тут помираю, як загниваю...
Як потрохи з'їдає щоденна турбота, щоденна гризота...
Як затягує мене чорне болото...

Приспів:
Я забуватиму тебе повільно...
Але, рано чи пізно, я викину тебе із серця...
Небагато мине - і стану від тебе я вільним -
Більше не божевільним...
А тим часом життя пронесеться...

Ти отримуєш мої листи і складаєш у пачку...
Хоч би раз прочитала - нехай і без інтересу...
Я той дикий маньяк, що пише листи до своєї маньячки...
І у кожному слові - констатація шоку, концентрація стресу...

Приспів. (2)

Я забуватиму тебе повільно...

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Забуватиму тебе повільно

Теги материала: Тартак