Категории: Татарченко Геннадій
Автор публикации: ADMIN
Публикацию прочитали: 610 раз(а)
К публикации написали: 0 ответ(ов)
Дата публикации: 27 Мая 09
Рейтинг: 0.0
Ми були молоді.
В сердці вітром збентежені струни
Все навколо цвіло
Було літо, як ми молоде.
Нам сімнадцять було.
Було море, і вітер, і дюни -
Золоті, золоті, як волосся твоє золоте.
Приспів:
О синя даль.
Безмежна даль,
Блакитна даль
Мого кохання.
В очах - зірки,
В серцях - печаль.
О синя даль,
безмежна даль.
Ми були молоді.
Наші дні наче чайки летіли.
Нам сімнадцять було
І усе нам було до снаги.
Нам сімнадцять було.
Ми не знали і знать не хотіли,
Що у моря кохання, нажаль, є свої береги.
Приспів:
Ми були молоді.
Ми дивилися щастю у вічі,
Відкривали ми вдвох
Все нові невідомі серця.
І здавалося нам
Синє море безмежним і вічним,
І здавалося нам,
Що коханню не буде кінця.
Приспів.
Уважаемый пользователь,
кликните по одной из ссылок, мы будем вам очень благодарны!
html-cсылка на публикацию |
|
BB-cсылка на публикацию |
|
Прямая ссылка на публикацию |
|
Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua
Ми були молоді