Гаю, мій розмаю, молодість минула,
В небі весняному пташкою майнула.
Знятися б за нею, полетіти вслід,
Та міцне коріння пережитих літ.

Гаю, мій розмаю, молодість минула.
Тільки чом у серці пісня не заснула?
Тільки чом не згасли в синій глибині
Юного жадання сплески вогняні?

Гаю, мій розмаю, молодість минула,
Та душа співає, мов на сонці вулик.
Обпікають губи вистиглі меди,
Пахне гіркувато вечоровій дим.

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Гаю мій, розмаю

Теги материала: Україна, Народний хор