Не виходжу я на вулицю,
не виходжу в коридори.
Там існують якісь люди
І усі вони потвори.
У них всього є потроху,
І потроху всього в мене.
Чогось більше, чогось менше,
Щось солодке, щось солене.
І ретельно все приховано,
І зачинені ворота.
Максимально замасковано
Посиланням на жеброту.
За копійки переймаються;
На чуже відкрита пика.
І язнаю їхню формулу:
"Своє все заникай"

Своє все заникай!!!
Тихенько і не дихай.
Своє все заникай!!!
Боліть не буду голова.

Один одному говорять,
Що робити так не треба.
Непомітно наживається,
Загрібаючи під себе.
Щиро давить на свідомість
Перевага їх сусіда.
Головна біль не на користь,
Але стимул для нажив.

Своє все заникай!!!
Тихенько і не дихай.
Своє все заникай!!!
Боліть не буду голова.

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Своє все заникай!

Теги материала: Фліт