Панує ніч, а сну нема, бо знаю
Вдома ти сама не спиш,
А тільки мариш про любов.
Краса твій ворог номер два,
А перший зелень голова
І лицар твій до тебе не дійшов.
А я твої книжки носив,
А я твоїх піжонів бив,
Бо я тебе по справжньому любив.
А ти у фільмах і книжках,
Мов дикий перелітний птах
Себе шукала у чужих кaзках.

Приспів:
А любов не дешеве намисто,
Не тускніє на протязі літ.
Я зруйную придумане місто,
Я тобі покажу цілий світ.

Кого чекала - я не знав,
Прийшов і все тобі сказав,
І в поспіхах тебе поцілував.
Я не білів, не червонів,
Я кров твою на мить зігрів,
І те зробив, чого давно хотів.

Бо я твої книжки носив,
Бо я твоїх піжонів бив,
Бо я тебе по справжньому любив.

Не припускав я ні на мить,
Що любий тато твій не спить,
Що згодом в нас весілля прогримить.

Приспів. (2)

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Панує ніч

Теги материала: В'ячеслав Хурсенко