Вже другу добу
Цей чолов'яга пасе свою худобу,
Він вже збився з ходу.
Так, він з того роду,
Що немає переводу,
Але він шукає вогненну воду
І не біда, що вигулює свою худобу він у місті
На зів'ялому листі.

Він нічого не боїться,
Хто зможе ще тим похвалиться?
Він напряму, без посередників,
В самого Бога вчиться!
Під місяцем йму не лячно
Та з даху впаде він вдачно
І в пику дасть однозначно,
Але він жалкує про це:
Завтра вранці побачить він своє лице
І раптом зненавидить це все.

Його мрії-надії були геть простії:
Приручити дружину
Та мати машину,
Але та не далася,
А ця продалася.

Всьому є винуватцем його приятель Вася,
Та паскудо дружина лягає під нього
І машина любима також тепер в нього.
Може, каже, й мені цій тварюці продаться,
Але справжні козаки нічого не бояться!

І якось раптом він розуміє,
Що це все -
Незворотній процес.
В його житті вже темно так,
Хоч в око стрель,
Повний бєзпрєдєл,
Зразковий бардель.

Він кругом сирота
Що не день – то біда
І навіть та кохана стерва
Змінила його на мента!
Вже давно пора рішаця
І з життям розпрощаця,
Але справжній козак ніколи не здасться!

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Пісня про алкалоїда

Теги материала: Це Міцне