Золота й небесна жінка в золотім й небеснім місті
В золотій своїй квартирі місить глину, а не тісто.
Вона тішиться роботі, вона згадує про сон свій,
У її тісній квартирі ночувало нині сонце.
Він тобі наснився й потім ти його зліпила з глини
Ти не мала половини, нині маєш не радієш.
Загадкова, загадкова, загадкова,
Без любові ти хотіла так любові.
Нині маєш і змовкаєш напівслові, загадкова,
Загадкова, загадкова, загадкова.
Золота й небесна жінка в золотім й небеснім місті
В золотій своїй квартирі прочитає ніжні вісті.
Не про те, що ніч ліпила своє щастя довгождане,
А про глину як причину сну й безсоння і кохання.

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Загадкова

Теги материала: Володимир Цибулько