Дитинство - це зірка.
І я заздрю дітям.
Це - ягідне поле,
Польові квіти.
Сурові догани,
Заборони літніх
Не можна робити.
В них є ми самі.

Питаю: "Де ти, сину?
Де ти, сину,
Зіронько моя?"

Колись зорі всплинуть,
Та вже нас не буде.
Та житимуть надії наші
На Землі.
Тоді, може, вчені
Та дізнають у генах
Про те, що ми мали зараз
У душі.

Питаю: "Де ти, сину?
Де ти, сину,
Ягідко моя?"

Так, уночі, коли не сплю,
Сиджу, курю, все думаю.
Питаю: "Де ти, сину?
Зірочко моя?"

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Дитинство