Коли упаде тінь на порозі змін, ото буде файно,
Тоді настане день, той великий день, світло
надзвичайне.
Тай завіє дим, залунає дзвін, оніміє тіло.
Тоді кому літать, а кому чекать, кому у підпілля.

Ясені-сини сині восени стануть вдалі невблаганні.
Ягода-біда витече вода, доля твоя недоладна.
Прилетить херувим, візьме тебе він у прозорі крила.
Зливи і слова, сльози і діла, і тебе нема - то вітер
в полі віє.

Потім прийдуть бики, кати і менти, гади безнадійні,
Ящури-щури, вори-вороги, кольорові комерційні.
Будуть понукать, штрикать і смоктать, але ти не бійся,
Бо тебе нема, вже тебе нема, ти - не ти, а в небі
синьому синиця.

Раки і роки, кроки і круки сунуть по нозі, по душі.
А чому не ми, а чому не ти, виєм дикі нетямущі.
Віко глухаря, сльози омуля, вийди я навчу літати.
Будеш ти літать, мов у небі Шатл, будеш ти не ти, а
в небі риса.

Світ марить.
You look around!

html-cсылка на публикацию
BB-cсылка на публикацию
Прямая ссылка на публикацию

Джерело: сайт "Українські пісні" pisni.org.ua

Світ (Коли упаде тінь на порозі змін, ото буде файно)